| |
Ми перейшли стоп-лінію,
Нам холодно від інію,
Біжимо, як зв'язані,
Словами все не сказано...
В крові багато нервів,
На серці мало швів,
Всередині руйнується,
Може колись збудується...
Нас холод сильно гріє,
Та у нічних поривах
Час дуже швидко плавиться
І він не повертається...
І всі думки про море,
Ми закриваєм штори,
Але так мало місця...
Мені так мало місця...
Не тікай, прошу,
Залишайся тут!
Тільки не мовчи!
Все, як уночі!
Я не можу так...
Прошу, дати знак...
Тільки не мовчи!..
Ми побачимо
Як горять думки,
Що є в нас тепер?
Втрачаємо роки
Назавжди відтепер... Поділитись сторінкою: 
| |
