| |
Я напишу, коли закінчиться війна,
Та вже не для людей невинно вбитих,
І не батькам, чиї маленькі діти
Дивилися на жах той із вікна...
Я напишу таким самим, як я,
Я напишу про все, геть все, повір!
І весь свій біль і всі свої страждання
Я мовчки занотую на папір...
Приспів:
Так боляче! Боляче! Боляче!
Так в скронях боляче! Боляче! Боляче!
Боже, скажи мені, за що нам це?..
Зруйновані долі, дитячі сльози,
Коли ж це все мине?..
Боляче! Боляче! Боляче!
Так в скронях боляче! Боляче! Боляче!
Знаю, що почуєш молитви наші - і все мине!
Так боляче бачити сльози...
Ми не пробачимо це!..
Всю правду виллю просто на папір,
Весь біль, весь жах і весь свій дикий гнів...
Все, що кричить в мені, це нестерпима біль,
І свічка догора за вбитих вже синів...
Я напишу про сльози мами й тата,
Які молилися за кожного солдата!..
Я напишу про всі дитячі сльози,
Я напишу таким самим, як я!
Приспів.
Боляче! Боляче! Боляче!
Боляче! Боляче! Боляче! Поділитись сторінкою: 
| |
