Вальс Костомахи

Тягне за руку Смерть маля,
Каже: Прийшли. От моя земля.
Ти подивись, як багато нас,
Ти не потягнеш усіх за раз!

Смерть каже: Я сильна! Я потягну!
Каже маля скептично: Ну-ну.
Смерть починає ходить багатьма,
Хтось за спідницю тягне: Ма!

Це теж маля, але інше, не те,
З грудей його ніби верба росте,
Хтось затуляє собою дитя,
Хтось перекрив вхід в укриття.

Хтось загорнувсь
В простирадло з цеглин,
Батько, дідусь, мама,
Тітка, брат, син.

Хтось каже: Перших спочатку тягни!
Смерть розгубилася перед людьми,
Перші ж далеко, ого, скільки йти.
Виє тривога... Смерть в укритті...

Смерть кличе Бога, не може знайти...
Виє тривога... І Бог в укритті!..

Поділитись сторінкою: