| |
У руці не кава, у думці: Де ти, ма?..
У душі канава, удома дитина...
У серці пустеля, у кулі прощення,
У землі постелять, у війні хрещення!
У словах німую, римами не вмію,
У липні зимую, в юності сивію...
В котловані мерзну, засинаю в ранку,
Сплю і їду в "мерсі", прокидаюсь в танку...
Не стріляю — сію, в небо даю візу,
І дивлюсь росію тільки в тепловізор!
Поруч побратими, ми - стіна, ми - опір,
З крилами за спини, з душами на отвір!
З вірою безмежною, з тільки Україною
І тільки незалежною! Мрію у крові мою
Окропіте віршами, пам'ятайте в Банковій:
Вміли червоніти лиш від крові окупанта ми!
Приспів:
Миру не було і не буде! |
Розвели серця і дороги... |
Знайте, ми не зомбі — ми люди! |
І йдемо лише до перемоги! | (2)
Ми страшні у злобі, ви - смішні артисти
З зетками на лобі, тільки, су*а, ми нацисти!
Смішно, та не дуже, не розійдемось краями,
Ой, димлять, мій друже, тут далеко не кальяни!..
Точимо ножі не точилами, а кров'ю!..
Ви стояли за режим, а ми тут стоїмо за волю!
Гради нас не спинять, орки, ви - непотріб!
А ми з крилами за спини, а ми з душами на отвір,
Летимо, як вихор, голосно, як вирок!
Соло - ми! А ви - хор німоти і бирок!
Ви з робами, ціпками, з номером на камені,
З кімнатами, як камерами, з волею, як камеді...
В цей полум'яневий час б'ємось, не питай, чого?
Ми - діти Шухевича і внуки Сагайдачного!
Як колись то збруєю, загуркочем зброєю,
З колисок отруєні — волею!
Приспів.
Миру не було і не буде! | (4)
Миру не було! Не було! Не було!
Миру не було! Миру не було!
Не було! Миру не було! Не було!
Миру не було і не буде! Поділитись сторінкою: 
| |
