| |
Коли ти вперше схилився
Над моїми повіками,
Мої рухи котилися стріхами,
Їхали дахами...
Коли уперше зізнався,
Бузком запахли ночі,
І набрякли закохані очі, бо
Приспів:
Ця любов, вона така, |
Як є, вона жива!.. |
Крізь дим сигарет |
Проростає трава!.. | (2)
Усупереч незвиклим
Стереотипам,
Твій світ такий прозорий,
Такий великий,
Можна потонути в нім
Нам усім...
Я матиму крила,
Ти матимеш рацію,
Сонце буде змінювати
Серця пульсацію,
Змінюся і я колись, ні!
Я пошепки лишатимусь
З тобою уві сні, бо
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
