Сумувати зарано

Відцвіла бузина білим цвітом,
Тихо осінь приходить в сади...
І жовтень багряний бабиним літом
Нас з тобою покличе туди,
Де вже осінь малює картини
Кольорами вогню та зорі,
І тоненькі нитки павутини
Закружляють над нами в горі...

Опаде жовте листя під ноги,
Вітерець віднесе його в даль...
Ну, а наші стежки та дороги
Поведуть в сиву осінь, на жаль...

Забіліють, мов сніг, наші скроні,
Хоч літав ти колись, наче птах...
Та у осені всі ми в полоні,
Хоч і бабине літо в садах...

Та не пахнуть так квіти духмяно,
Хоч цвітуть де-не-де ще в цей час,
Але нам сумувати зарано,
Поки бабине літо є в нас!..

Поділитись сторінкою: