Стожари

Пливуть над горизонтами стожари,
Палають так, як люблячі серця.
Я в них візьму сміливості, щоб зараз
Сказати недоказані слова!
Усе, що ми отримали на світі,
Всю благодать Господньої руки,
І провесінь, і аромати літа -
Нам передали дорогі батьки!..

Я бачила, як пташка відлітає
Далеко від родинного гнізда...
І я сьогодні також добре знаю,
Що відчувала пташечка ота...
А за вікном вже яблуня дозріла,
Подивувала, наче перший раз.
Я зрозуміла, раптом зрозуміла,
Як сильно люблю і ціную вас!..

Сьогодні ваші скроні посивіли,
Бо, може і несолодко було...
Ви перед нами і людьми правдиво
Сіяли для ближнього добро...
Ви так жили й любили, як уміли,
І в цій любові виростили нас,
Я зрозуміла, раптом, зрозуміла,
Як сильно люблю і ціную вас!..

Птахи летять у небі голубому,
І восени минають рідний сад...
Та кожен раз вертаються додому,
Вертаються із вирію назад!..
Вже наші діти розправляють крила,
Летять кудись і залишають нас.
Ми зрозуміли, раптом зрозуміли,
Батьки, як сильно ми цінуєм вас!..

Поділитись сторінкою: