| |
Одного разу в підмосков'ї
Стався казус на три сотні,
Трактористи всі з'їжались,
Щоби Путлера побачить,
А коли його шукали,
Не знайшли і повтікали
І зоставили подарок:
Гуменце й приємний запах.
Всі ті сракі, що були там,
Подзвонили до собаки,
І той путлєр в раз приїхав,
Щоб усе оте побачить.
Не хотів він прибирати,
І сказав всім прибирати,
І усі отії сраки
Почали все прибирати.
Прибирали до пізна
І зостались до рання,
Все смерділо, всі смерділо,
І гівно ще залишилось.
Тут не видержали сраки
І побігли все кидати,
І кидали в кабінет
До отеї главней сраки.
Увесь путлєр в гіменці
Просвітився на весь світ,
Українці хохотали,
Здохуть путлєру бажали!
А тим часом гіменце
Все скоріше засихало,
І хотіло залишитись,
Поки путлєр не помре там!
А той путлєр через день
Усе виніс з кабінету
Та забув лиш про одне:
Трактористів покарати.
Трактористи у азарт
І пійшли до теї хати,
Знову путлєра нема,
Треба знов подарок дати!
А на цей трактористи
З'їли ядовиті спиці,
Усе вийшло із гівном
І зосталось над ковром.
Головний гавнюк приїхав
І побачив гіменце,
Взяв у руки, поколов
І тей яд увійшов!
Путлєр здох! Весь світ радіє!
Трактористи ще сильніше
І війна враз закінчилась!
Москалі тепер не лізуть!
Україна процвітає!
Трактористам дяку дає!
А гівно отам ще досі
Висихає на порозі!.. Поділитись сторінкою: 
| |
