Двадцять чотири нуль два

День догорає, небо впало на нас...
Серце палає, біль сповільнює час...
Місто нас огортає, у собі дітей ховає,
Наших дітей ховає!..

Приспів:
Вічності стане на всіх...
Мужності буде сповна!..
Нам посміхається услід
Крізь сльози Вона – Марія!..

Хочеш забутись, та сили катма...
Згадуєш лютий, а дому нема...
Замість дому – війна...
Нуль чотири тридцять одна
Двадцять чотири нуль два...

Приспів.

Якби нас не боліло,
Як не горіла б душа,
До славної Перемоги
Нам дорога одна!

Приспів. (2)

Нам посміхається з небес
Крізь сльози Вона – Марія!..

Поділитись сторінкою: