Азов

Маріуполь не пахне бузками,
На асфальті - запечена кров...
Знову ранок в диму, і так само
Захищається гордий Азов!

Відпрацьовує снайпер "на мокре",
Добиває підранка в лице.
На руїнах, відстояних вкотре,
Сентименти не дружать з бійцем.

Не здає гарнізон Азовсталі
Свій кільцевий, блокований фланг.
Йде солдату гвардійському в залік
Спалахнувший у ворога танк.

А внизу, медсестра в лазареті
На промивку відмірює спирт.
На зруйнованій в щебінь планеті
Тихо двоє підтримують флірт.

Ще надія в боях не розбита -
По руїнах спецназ не пройшов.
Непомітно змужніла еліта,
Захищає нас юний Азов!

Десь плетуть проросійські інтриги
В кабінетах високі чини -
Чужеземні, продажні бариги,
Не козацького роду сини.

А в підвалі, вдягаючи броник,
Як вояк, залишаючий схрон,
Маріупольський воїн в патронник
Досилає рішуче патрон.

Поділитись сторінкою: