| |
Полетіли кулі в наші вулиці, |
На околиці солдат за Україну! |
Полетіли кулі в наші вулиці |
Це війна кожного, хто знає солов'їну! | (2)
Плаче мама, що мені повістку принесли,
Ні! Каже: це журба і сльозинка в неї на щоці,
Тато защепив рюкзак, наш не бачив ще вокзал
Скільки прощання, які, напевно, та й останній раз.
Їду в Києв, в голові спогади всього життя
Плутаються, наче в березні зима...
Відсуваю занавіс я з вікна поїзда.
Точно не бачив таке ще сіре небо...
Яке ж тут сіре небо...
Полетіли кулі в наші вулиці, |
На околиці солдат за Україну! |
Полетіли кулі в наші вулиці |
Це війна кожного, хто знає солов'їну! | (4) Поділитись сторінкою: 
| |
