| |
З розуму зійти було не важко,
Затьмарений софітами весь світ,
Думала я, що доросла пташка,
І вже готова у новий політ!..
А ти, як янгол, поруч був зі мною,
Підтримував мене завжди, як міг!
Одразу ж поміж нами став стіною,
Та ти пішов і на душі лиш сніг...
Приспів:
Ти повернись!.. Загадаю я собі, |
І юне тіло без обіймів затремтіло... |
Ти повернись!.. Буває так в житті, |
Хай запалають зорі! - |
Нам же так хотілось!.. | (2)
Так яскраво запалали зорі,
Кайфуємо від щастя ми тепер.
Доросла пташка вже не знає горя,
Немає ні розлук і ні проблем!..
На серці спокій, в Інстаграмі лайки,
Залишу це тепло навік собі!
Мій сильний, бо й ношу я твої майки,
Люблю, коханий! Все віддам тобі!
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
