Пробігло літо

Пробігло літо, наче на кон,
Його тепер уже не наздогнати.
І осінь посміхнулася мені,
Погладила легенько, наче мати...
Погладила й відразу сивина
На моїм волоссі появилась...
Я думав, осінь, промайне вона,
Але, на жаль, зі мною залишилась...

Приспів:
Не гладь, не гладь ти, осене, мене
І не мани мене ти за собою.
Хоча колись я так любив тебе
І називав своєю золотою.
Не гладь, не гладь волоссячко моє
І не вкривай його ти сивиною,
У тебе літо бабине ще є,
Ти йди, а літо залиши зі мною!..

Стихають вже засмучені гаї,
Від них пташки співучі полетіли,
А з ними молоді роки мої,
Мені вони лиш осінь залишили...
І бродить сива у моїм саду,
Подвір'я жовтим листям закидала,
І я дарма весни своєї жду,
Її під листям осінь заховала...

Приспів.

Поділитись сторінкою: