Тернопільський вальс

Там, де Серет мріє обійняти
Неба синь в широких берегах,
Загубила Діва діаманти
Білим цвітом в терену гілках.
В тому цвіті став спочити вітер,
Зорям соловейко заспівав,
А із пісні, а із того цвіту
Красень-град на радість нам повстав.

Приспів:
Мій Тернопіль, мій Тернопіль  —
Місто юності і мрій!
Чи весна, чи пізня осінь —
Ти святково молодий!
Мов Венеція, прекрасний,
Таємничий, мов Париж!
Ти любові світлу казку
У душі моїй твориш!

Виплітають макраме каштани
Із блакиті золотом листків,
І складає вірші про коханих
Муза парку в сяйві ліхтарів.
Скільки дум незвіданих, незнаних
Тут приносять ангели святі,
А мені наспівують фонтани,
Що немає буднів у житті.

Приспів.

Поділитись сторінкою: