Не позабути нам

Далеке я минуле пригадав,
Чарівно пахло-віяло весною.
Село тихенько вечір накривав,
В садочку ми зустрілися з тобою...

Поскрипував старий сердито дуб,
Ми на траві сиділи під кущами,
І ти тоді легенько моїх губ
Солодкими торкнулася губами...

І я відчув гарячий подих твій,
Погладив ніжно золотисті коси,
І неповторний дотик твоїх вій
У сині небеса мене підносив...

Сімнадцятий обом ішов нам рік,
Не знали ми, що буде далі з нами:
Кохання першого солодкий сік
По щоках потече колись сльозами...

Тепленький вітерець кущі гойдав,
Мов дим, туман сідав на гори й доли,
А я в твоїх обіймах завмирав
Не позабути нам цього ніколи...

Поділитись сторінкою: