| |
Привітик, кохана моя Анджеліно!
Давно не писав тобі. Вибач, єдина -
Не міг нашкребти своїх кровних на марку.
Ну як в тебе справи? В Америці жарко?
Не падають більше на вас самольоти?
У нас, в Україні, та самі турботи:
Задовбала рідна влада, президент, кабмін, нардепи;
Ще й "Карпати" знов програли. Ось така ото халепа.
Та не все вже так погано – в мене друзі та робота.
Все могло би бути добре, та захарює бикота.
От недавно перестріли мене довбані скінхеди,
Дали копня й наказали, щоб зістриг негайно дреди.
Я послав усіх їх ..., заробив ще раз по пиці...
Ну яка їм, блін, різниця – чи патлатий я, чи лисий!
Плачу тихо і дивлюсь на українське сіре небо.
Дурням цим не зрозуміти, Анджеліно, це ж для тебе!
Анджеліна!
А по ящику недавно я побачив твою пику.
Боже, я тебе кохаю! І свою любов велику
Донести тобі так хочу. Ось побачиш, я приїду,
Перетну усі кордони (якщо треба – й Антарктиду),
Привезу тобі гостинців – банку сала, пляшку водки,
Із Бандерою футболку та свої веселі фотки;
Розкопаємо гробницю, вип'єм зовсім небагато.
Вся Америка почує – в Анджеліни Джоулі свято!
Передай вітання "Корну", будь щаслива та здорова,
До побачення, кохана! Підпис – твій Юрко зі Львова.
Анджеліна! Поділитись сторінкою: 
| |
