Поспішаймо!

Ми все рідше пишемо листи
I вітаєм поспіхом зі святом,
А літа за нами – як мости,
На які нам більше не ступати...

І летять-гуркочуть поїзди –
Відстані вимірюють між нами...
А коли нам близько до біди –
Iз вокзалів шлемо телеграми.

В горі ми і в радощах завжди
Материнські відчуваєм руки.
Мчатимуть гарячі поїзди, –
Будуть ще і зустрічі й розлуки...

Тільки поспішаймо у той край,
Де уміють вічно нас чекати.
Де б не був ти, друже, пам'ятай, –
Журавлі і ті летять до хати!...

Поділитись сторінкою: