Смак гіркий полині

Смак гіркий полині
Вітерець навіяв.
Я село в долині
Пригадав, замріяв:
Верби понад річку,
Їх чарівний спокій,
І струнку смерічку
На горі високій...

Приспів:
А попід горою
У рядочок хати,
Матір рідну свою
Як не пригадати?..
Посивілі скроні,
Відчуваю й досі
Мамині долоні
На моїм волоссі...

І біжить стежина
Зовсім неширока,
А десь там дівчина
Гарна, синьоока.
Я троянди білі
Їй носив до дому,
Квіти запізнілі
Не розквітнуть знову...

Приспів.

За селом покоси,
Їх туман вкриває,
Свої довгі коси
Верба розплітає...
Голоси дівочі
Знову зачуваю,
Закриваю очі
Та не засинаю...

Приспів.

І, мов божевільний,
Інколи аж плачу,
Коли край свій рідний
Уві сні побачу!..
Гарні очі сині,
Про які так мріяв,
Смак гіркий полині
Вітерець навіяв...

Приспів.

Поділитись сторінкою: