| |
Приспів:
Я, я, я, я, залишаю свій дім! |
Я, я, я, я, залишаю все в нім! |
Я, я, я, я, лечу подихом ввись! |
Я, я, не дивитимусь вниз, |
Не дивитимусь! | (2)
Знаєш, тільки там, де мій храм,
Я могла би залишатися собою навічно,
Знову незакінчена гра,
На повторі боротьба протиріч, навіщо?..
Стіни, що зцілювали сотні разів,
Старий керамзіт в перемішку з бетоном,
І з гулом, і тоном, тут спогадів тонна
Та все одно вдома. Чуєш?.. Я вдома!..
Постріл - промах...
Знову кличе ціль, значить, я готова!
І що там далі? Те, що і залік,
Між порожніх вулиць, чи в повнім залі,
Що я залишаю за собою, тільки, хто б це знав,
Там я падала до долу й піднімалась з дна,
Збирала по крупинці своє справжнє я,
Плям нема та не звести їх колір аж ніяк...
І я все відпускаю, не хочу тримати всередині зла.
Ми не ідеальні, то просто кривої, то рівно на злам.
Побачене вчора - це досвід сьогодні для нового дня,
Сховаю тихенько це в серці... I я...
Приспів.
Я купу, купу, купу разів, мутила посів,
Я так палко чекала врожаю
І скільки було збитих колін, життєвий трамплін
Я вкопала, і я ж відкопаю!
Чула, мільйони обіцянь, мільйони переконливих слів -
Та граблі помічено. Брати тут нічого,
З новими силами я іду далі!
Ти не проси мене знову обертатися назад.
Як чиста сльоза, я відкрита до всього нового.
Знову обертатися назад, як новий фасад,
Як яскравий і свіженький слоган
Я іду з Богом, там за рогом,
Відображення моє між цих камер
В горлі - комом, в пляшці – кава, мов реклама comfy,
Я всім цікава!.. Цікава!.. Цікава!..
Ти будеш дивитись на мене, як завжди,
Всередині щось одізветься
Більше ні слова, я, вставши піду собі далі,
Куди так веде мене серце.
Готова до змін, я пірну з головою,
Залишиться тільки ім'я... Моє ім'я...
Все інше сховаю десь тихо за ребрами... І я...
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
