У гаю зозуля

У гаю зозуля жалібно кукує,
Соловей сховався і затих в тіні.
Він зозулю чує і немов віщує,
Що вона рахує це роки мені...

Приспів:
Ти кукуй, зозуле, і не зупиняйся,
І не помиляйся, правильно рахуй.
Все рівно замало, як ти не старайся,
Але щоб не стало, ти кукуй, кукуй!

Мов стрімким потоком,
Рік біжить за роком,
Їх не сповільнити, як тут не мудруй.
Вони швидше кулі, що тобі зозулі,
Та роки минулі ти вже не рахуй...

Приспів.

Ти є вільна пташка і тобі не важко,
Знаю твоя справа не складна, пророста.
У гаю сидіти, де так пахнуть квіти,
Не спіши летіти, а кукуй до ста!

Приспів.

Поділитись сторінкою: