Не плач, нене, за сином

Не плач, нене, за сином,
Не журися аж так.
Постає Україна, і її син вояк.
Не "гражданська" - визвольна це війна,
Нехай кожен те зна.
Стільки в полі стежинок, але правда одна!

Нам свинцеві завії провіщають біду.
Ми руками своїми зупиняєм орду.
Сонце в небі, наш прапор, нам світи,
З ним до бою веди!
Ми йому присягнули назавжди, назавжди!

І над степом хай ворон не кружляє лихий!
Ми не вмремо ніколи, ти і думать не смій!
Як на сході знов громом прогримить,
Небокрай задимить,
Ви нас тільки покличте, -
Примчимо ми в ту ж мить!

Поділитись сторінкою: