Журавлі

Мені здається, іноді солдати
З кривавих що не прийшли полів,
Не в землю довелось їм лягати,
Перетворитись в білих журавлів...

Вони до цього часу з літ тих давніх
Летять і подають нам голоси.
Чи не тому так часто і печально
Наш погляд мовчки лине догори?..

Летить, летить по небу ключ біленький,
Летить в тумані на завершенні дня,
І в тім строю є проміжок маленький –
Можливо, там летіти маю я...

Настане день і в журавлиній зграї
Полину я так само в сизій млі,
І з-під небес, мов птах, я закликаю
Всіх вас, кого залишив на землі!..

Мені здається, іноді солдати
З кривавих що не прийшли полів,
Не в землю довелось їм лягати,
Перетворитись в білих журавлів...

Поділитись сторінкою: