Жовтий блюз

Пливла печаль на відстані руки,
Світився сонцем вересень дзвінкий
В цю диво-днину...
Я йшов сумний у світлу далину,
Хотілось так вернутись у весну
Хоч на хвилину...
Здаля співав щемливо саксофон,
На мить подумав я: "А це не сон,
Який розтане?.."
Мені назустріч гордо йшла вона,
Краса ота, що марилась у снах,
Моя жадана!..

Приспів:
Танцює листя в парку жовтий блюз,
А я тебе, я так тебе люблю
До сліз, до болю!..
Душа співає, як у двадцять літ,
І стрімко рветься птахом у політ –
Пізнати волю!..

Я так хотів, жадав, я так моливсь,
Щоб ти прийшла, з'явилася колись,
Чорнявоброва...
Щоб серед сотні, тисячі людей
Мене ти пригорнула до грудей,
Зігріла словом!..
І ти прийшла у теплий падолист,
В твоїх очах – весняний щастя
Блиск дарує мрію.
О, зореока радосте моя!
Небесно так звучить твоє ім'я
І серце гріє!

Приспів.

Поділитись сторінкою: