Люди

Якось спитала ти так: Чому ж я з тобою?..
Сказав, що більш такої на світі не знайти!
Думав, ходив, аж ось, декілька слів знайшлось -
Скажи поміж сестер, що ці слова твої тепер.
Навіть коли я - не я, ти все одно зі мною,
Ось чому ти – моя! Ось чому я з тобою!
Навіть коли кричу, навіть коли ти плачеш,
Гавкіт стоїть собачий посеред розпачу.
Навіть коли болить, терпіти сил немає,
Ти мене обіймаєш - і я без крил лечу!
Бідам усім на зло, коли обоє рябоє,
Ти моя, щоб не було! Ось чому я з тобою!

Приспів:
Люди ми тільки тоді,         |
Як дуже сильно любимо!       |
Тільки тоді, коли любимо ми, |
Можемо зватись людьми!       |

Скільки казати ще: телефонуй, ледащо!
Навіть коли пропаща, коли горить, пече,
Навіть коли ось-ось, ти, а не інший хтось -
Нізащо не втечеш, в жилах моїх течеш...
Навіть коли болить, терпіти сил немає,
Ти мене обіймаєш - і я без крил лечу!..
Бідам усім на зло, коли обоє рябоє,
Ти моя, щоб не було! Ось чому я з тобою!

Приспів.

Якось спитала ти так: Чому ж я з тобою?..
Сказав, що більш такої на світі не знайти.
Думав, ходив, аж ось, декілька слів знайшлось -
Скажи поміж сестер, що ці слова твої тепер...

Приспів.

Поділитись сторінкою: