| |
Ти не будеш моя,
Відпускаю, як птаху, на волю...
Вже долоні спітніли
І пальці обм'якли...
Лети!..
Може, стихне, зболить,
Метушнею покриє густою?..
Ніби димом пожеж
Позгорають останні мости...
Приспів:
Ти, як птаха,
Лети у небесну стихію!..
Небо - завжди
Пристанище вільних усіх...
Я втрачаю тебе,
Тому вірю й не вірю:
Приручити й утримати
Так і не зміг...
Відпускаю на волю тебе,
І у спеку від згарищ
Монотонно шепочуть
Прощальну молитву вуста...
Не була ти моя,
А тепер - взагалі відлітаєш,
Дихай волею вповні!..
Мені - тільки дим, гіркота...
Приспів.
Ти не будеш моя,
Відпускаю, як птаху, на волю...
Вже долоні спітніли
І пальці обм'якли...
Лети!..
Може, стихне, зболить,
Метушнею покриє густою?..
Ніби димом пожеж
Позгорають останні мости...
Приспів. (2) Поділитись сторінкою: 
| |
