| |
Я думав часу буде досить,
Ще наговоримось колись...
Мене вітри по світу носять,
А ти пішла у неба вись...
Слова подяки тобі, мамо,
По-чоловічому ховав,
Завжди казав не все і мало,
А зараз чи почуєш, там?..
Почуй мудрішого вже сина,
Бо й сам я - батько і дідусь...
Стезя життєва швидкоплинна,
Нарешті став - і оглянувсь...
Згадав матусю біля вікон
При сонці і нічній зорі,
Весною, осінню і літом
Чекала кроків у дворі...
Я думав часу буде досить,
Ще наговоримось колись...
Мене вітри по світу носять,
А ти пішла у неба вись...
Слова подяки тобі, мамо,
По-чоловічому ховав,
Завжди казав не все і мало,
А зараз не почуєш там...
Згадав матусю біля вікон
При сонці і нічній зорі,
Весною, осінню і літом
Чекала кроків у дворі... Поділитись сторінкою: 
| |
