І знову сніг покрив усю землю

І знову сніг покрив усю землю,
І знову сум заліг в душу мою.
Але той час пройде,          |
І зозуля знову закує,        |
Ми зустрінемося у гаю,       |
Де конвалія цвіте.           | (2)

Наталочко, ти кароокая,
Наталочко, чи любиш ти мене.
Скільки забрала ти           |
Цих чудових вечорів весни?.. |
Вже минуло тепле літечко,    |
Не повернуться вони.         | (2)

Наталочко, колись була весна,
Наталочко, як любо було нам.
Зозуля кувала, щастя-долю    |
Сповіщала нам,               |
А конвалія в саду цвіла,     |
То була тоді весна.          | (2)

Усе пройшло, усе минулося,
Усе пройде, назад не вернеться.
Але той час пройде,          |
І зозуля знову закує,        |
Ми зустрінемося у гаю,       |
Де конвалія цвіте.           | (2)

Поділитись сторінкою: