За гаєм гай, за плаєм плай

За гаєм гай, за плаєм плай,
Край берега потока,
Стоїть хатиночка моя,         |
Хатина одинока.               | (2)

Колись хатина ця моя
Була висела хижа,
Співали там мої сини,         |
Мов жайворонки в збіжжю.      | (2)

Ой, перший син дись на війні,
За матінку Причисту,
Він в бою вічним сном заснув  |
Над морем край Треєстру.      | (2)

А другий син буйний, як птах,
Сам на війну полинув,
Він в бою вічним сном заснув, |
Він впав за Україну.          | (2)

А третий син ще молодий,
Боровся він безсилий,
А комуністи-маскалі           |
Штирхом його пробили.         | (2)

В зелених святах в горах гай,
Чого ж господар в хаті,
Так сумно споглядав на степ,  |
Немовби скарбів втратив?..    | (2)

Бувай, дідусю, ти старий,
А з гір вертати мушу,
Бо впав сум на ліс, на гай,   |
Впав сум на мою душу...       | (2)

Поділитись сторінкою: