Мати сина виряджала

Обіцяй мені, мій сину,
Що повернешся додому!
Як борониш Україну,
Не здаси її нікому!
Для добра тебе ростила
Із теплом, любов'ю в серці,
Щоб узнав обійми милі,
А не кулі, "Гради", берці.

Приспів:
Я тебе просила: Будь живим!
Ти пообіцяв та слова не дотримав...
Мій рядок останній віршовий
Загубився за небесними дверима...

Обіцяв тобі я, мамо,
Що додому повернуся,
Та стежинка заблукала,
Замість мене лине бусол.
А я став, моя рідненька,
Сонцем, небом України,
Кожним ранком я росою
Чи проміннячком прилину...

Приспів.

В небесах вже сотні, тисячі тих,
Що захищають волю  калинову.
Мій народ не застрашать нічим
І над світом лине Кобзарева Мова!

Поділитись сторінкою: