Вийти

Я, немов забута весна, що хочу — не знаю,
Сьогодні зустрічаюся з таким, як ти.
Наче все знайомо, неймовірна втома
Від твоїх розмов по себе.
Піти буде не доречно і беззаперечно,
Я сиджу і слухаю твої розмови по життя:
Про те який ти, який крутий ти
І щоб тебе не вбити, мені треба

Приспів:
Вийти, вийти, вийти,
Щоб тебе не вбити, вийти, вийти!
Мені треба вийти, вийти, вийти!
І, щоб тебе не вбити, мені треба вийти!
Мені треба вийти, щоб тебе не вбити!

І я вийшла, тікала повз будинки,
Я ледь трималась, зупинилась на хвилину,
І я згадала, що лишила там у тебе свої речі.
Камінь на плечі... Вертаюсь,
А ти такий посміхаєшся знову
І мені кажеш: Продовжим розмову.
А я лиш думаю про те, який нудний ти
І про те як мені знову

Приспів.

Я майже забула тебе, лиш непевне слабе
Відчуття, обманула себе я,
І короткі листи нагадають, що ти
Був в моєму житті, ця погана ідея
Недоречна і небезпечна
І ці твої тупі розмови по життя:
Про те який ти, який крутий ти
І щоб тебе не вбити, мені треба

Приспів.

Поділитись сторінкою: