|
Знову друг на життя скаржиться,
Що якось все не клеїться і не в'яжеться.
За принциповість з роботи вигнали,
І в особистому - по воді вилами,
Я за нього - в вогонь і в воду,
А сам, розмовами про погоду.
Вдаю, що до його проблем я байдужий,
Ось такий я трохи нещирий, вибач, друже!
З тобою стільки всього різного пройдено,
Та в якийсь момент лишилися беззбройними.
І ти, і я - кожен по-своєму.
А було, думали, що станем героями.
Страхували одне одного в різних обставинах,
Не зраджували, грали по правилах,
Були за правду, тримали сухим порох,
Не знаючи, хто справжній ворог.
Приспів:
На ринку втрати й страти -
З'явились вільні ніші,
І спробуй вгадати,
Хто, насправді, страшніші -
Великі й помітні.
Чи малі та підступні?
І кожної миті
Ми, можливо, наступні.
Вкотре знову випадково зустрілися -
Постояли, розговорилися.
Питаю - як ти? Та якось безрадісно,
В чомусь - болісно, в чомусь - жалісно.
Слухай, кажу, припиняй нити!
Розумний, здоровий, живий - не вбитий!
Спробуй якось спокійно, стримавши гнів,
Зазирнути в галерею таємних ворогів.
Там є ті, кому ти колись допоміг,
І ті, кому допомогти не зміг.
Ті, яким не віддав належне,
І ті,від яких лишився незалежним.
Не май з ними справи, тримайся подалі,
Вони заздрісні, ниці, чужі, відсталі.
У тебе своє життя і своя програма,
Іди вперед, не шкодуй ні про що ні грама.
Приспів.
Мій друг змінився і став успішним,
Для мене цей факт є і приємним, і втішним.
У нього власна справа і красуня дружина,
Видно в характері спрацювала якась важлива пружина.
А я все думаю, роздумую,
Чому так часто опускаємо руки, депресуємо?
Чому втрачаємо цілість, немов мости розведені?
Мабуть, наш найбільший ворог ховається всередині.
Приспів. Поділитись сторінкою:
| |