Пракоріння моє із села
|
Ой, ви коні, впрягав, напував вас,
Водовозив і череду пас...
З вітрюганом навік побратав нас
Кінь мій вірний – крилатий Пегас.
Житіє, ой, не завжди веселе...
Від безвиході – Бог борони.
Ще гніздяться нащадки у селах
І гнуздають гнідих, вороних...
А було – на розвихрених конях
Я галопом полями літав!
Ще й тепер, хоч посріблені скроні,
Не спиняю свій лет. Гей, літа!
Я таки ж хліборобського роду.
Хоч куди б мене доля вела,
Говоритиму прямо і гордо –
Пракоріння моє із села! Поділитись сторінкою:
| |
|
Ключові слова: Пракоріння моє із села, Олександр Печора, Віктор Ох
Пісню додано: 09.02.2016 Відредаґовано: 11.02.2016 Переглядів: 318
×
Повідомлення 1
|
Пісні Сайт постійно оновлюється. Щоб нічого не прогавити, підпишіться на нашу сторінку >>>
|
|
Вміст | Формат | Опис | Розмір, кб | # |
| MP3 | Фонограма мінус (mp3, 128 kbps) Джерело: Авторське подання від Олександра Печори додано: 09.02.2016 | 1,532 | 3 | Увійдіть як зареєстрований користувач, щоб прослухати. | |
|
|