Am G E
Як часто я бачу вві сні украдені гори,
Am G E
Котрі стережуть від мене прикордонні дозори,
F E F E
Я там ніколи не був, й хтозна, чи потраплю коли,
F E F E
Хоч ще півстоліття тому мої там батьки жили.
Приспів 1:
Am Dm E
Там, на Лемківщині, наші місця святі,
Am Dm E
Там, на Лемківщині, ще стоять наші хати.
Am Dm E
Як ти, Лемківщино, живеш без нас в самоті?
F E F
Чи не зогнили, не зоржавіли хрести
E Am E Am E
На могилах діді-і-ів?
І я ночами не сплю, мов сновида який.
Я знаю - мій шлях туди не буде легкий.
Бо там, де рівняють кордони – там щастя нема,
У нас різні закони, та єднакова тюрма.
Приспів 2:
Але там, на Лемківщині, наші місця святі.
Але там, на Лемківщині, ще стоять наші хати.
Як ти, Лемківщино, живеш без нас в самоті?
Чи не зогнили, не зоржавіли хрести
На могилах дідів?
Ми по світу розкидані, неначе жиди.
Хто дав вам право вершить нашу долю,
наші "старші брати"?
Сповиті гори туманом, хто ж нам їх верне?
Я знаю, десь там, понад Сяном
є ті, що чекають мене...
Приспів 3:
Десь там, на Лемківщині, де стоять наші хати.
Десь там, на Лемківщині, де наші місця святі.
Як ти, Лемківщино, живеш без нас в самоті?
Чи не зогнили, не зоржавіли хрести
На могилах дідів?
Поділитись сторінкою:
ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПІСНЮ
[cховати]
Ключові слова: Бардівські пісні, Там, на Лемківщині, Костянтин Павляк, Авторські текст і мелодія Підбір акордів: bohdanko (pisni.org.ua) Джерело: 1. Аудіо-запис із фестивалю "Червона рута" 1989 року (надав: Anrzej)
2.
3. Аудіо-запис від автора, 2006 рік
Примітки:Текст записано на слух з аудіо [1], частково виправлено за джерелом 2, уточнено
автором.
Акорди записано на слух з аудіо [3].
"Мені дуже приємно, що моя пісня стала народною. Чесно кажучи, не сподівався,
хоча це не перший випадок з моєї практики. Майже те ж саме трапилося і з виконаною
мною в Каневі у 1990 році піснею (автор – черкаський бард Андрій Миколайович Мороз)
"Може цього разу станеш вільною, Україно моя, земле рідная...", авторство котрої потім
навіщось приписали деякому Олегові Павлишину.
Отже, пісня "Там, на Лемківщині..." була написана мною у 1989 чи 1988 році, в м.
Черкаси. Батьки мої родом із Лемківщини. Мама Ольга Драган з села Розділля, а
батько Степан Павляк з с. Воля Цеклінська, Краківського воєводства. Моя бабуся
Ганна Драган була джерелом лемківських пісень, котрі наш родич Ярослав Бодак разом
із Михайлом Дзіндзьом записали, зібрали і написали кілька фольклорно-етнографічних
робіт, а саме "Лемківське весілля", "Лемківські хрестини", "Кермеш" і ще деякі, котрі я
внаслідок свого надто юного на той час віку просто не освоїв. Ці роботи тривалий
друкувалися в газеті "Наше Слово" на "Лемківській сторінці".
Отже, пісня "Там, на Лемківщині..." була написана майже за реальними подіями
мені це все якось насправді наснилося. "Украдені гори" це, звісно, ремінісценція до
твору відомого письменника Дмитра Бедзика, котрий якось гостював у моєї бабусі в
Бориславі. Я дуже добре пам'ятав розмову бабусі з письменником про назву його книги
бабуся сприймала вираз "украдені гори" дуже буквально (вона пережила переселення
під час "Вісли"), а Дмитро Бедзик трохи абстрактно і в переносному значенні. Тому я
хотів у пісні створити настрій більш буквальний, як у моєї бабусі, а не як у Бедзика, що,
скоріше за все, мені вдалося, бо я і сам інколи плакав, коли її виконував.
Отже, що трапилося на "Червоній Руті" ? Я виконував три пісні, "Про гетьмана
Мазепу", "Як гуляли козаки..." і "Там, на Лемківщині". Було вже темно і холодно, я
виступав у другій половині, ближче до кінця. Поки очікував на свою чергу, дуже
замерз, задубіли і пальці. Приїхав автобус "Ікарус", нам роздали по одній футболці
"Українці всіх країв, кохайтеся!" і впустили до середини погрітися. В автобусі я зігрівся і
майже заснув. Нарешті настала моя черга. Я вийшов і заспівав "Пісню г. Мазепи", потім
став співати другу "Як гуляли козаки...", коли раптом погасло світло і відключилися
мікрофони. Зникла електрика. Я, слава Богу, ні на жодну долю секунди не загальмував
і доспівав другу пісню. Третьою була "Там, на Лемківщині". Хоча, можливо, порядок я
міг і сплутати адже, слава Богу, минуло 17 років. Після мене виступав гурт "Рутенія"
(Сухий Анатолій, Костік Єрофєєв, якась дівчина на скрипці..., до речі, мої
однофакультетники по КДУ), теж без світла і електрики.
Другого дня журі підбивали підсумки нашого туру (авторської пісні), мені дали
звання дипломанта за мужність (!!!!), диплом не дали, пообіцяли, що пізніше
видадуть інкрустований на дереві. Так я нічого і не дочекався досі. Коротше, всім, хто
виступали після мене, також дали дипломи "За мужність", але порівняйте : одна справа,
коли ви виходите на сцену і знаєте, що світла нема і не буде, а інша справа, коли все
обривається під час вашого виступу, як було у мене. До речі, ніхто переді мною не
вибачився за цей інцидент, ніхто не пояснив, чому це трапилося і навіть не
запропонували переспівати заново пісню, все-таки, я хапанув зайвого адреналіну.
Менше з тим, бачу, що пісня пройшла випробування часом і людям сподобалася, а
це є найвища нагорода для мене, як автора.
У мене збереглася газета "Наше Слово", тож незабаром я її відсканую і вивішу в
Неті.
З повагою, Кость ПАВЛЯК.
Пісню ввів:bohdanko30.11.2005 Відредаґовано:20.04.2020 Переглядів:8171
Увійдіть як зареєстрований користувач, щоб прослухати.
Увага! Всі матеріали можна скачати безплатно виключно з ознайомчою метою для приватного використання! При додаванні файлів зважайте на авторські права! Щоб мати змогу додавати файли, у Вашому бровзері має бути дозволений JavaScript та відкривання нових вікон!
ВІДЕОЗАПИСИ, КЛІПИ
Увага! Пісня присутня на сайті у кількох варіантах, у них теж можуть бути додані відеокліпи! Переглянути варіанти >>
На жаль, до цієї пісні поки що немає жодного кліпа :(
9. К.Павляк (гість) 07.09.2009 23:49 пане М.Майданний, насправді - це класно, що хтось співає краще автора
значить, кожен додає до пісні частку своєї душі, свого суму, своєї ностальгії... це так зворушливо!
0/0
8. М_Майданний (член клубу) 25.08.2009 18:31 Маю ще запис авторського виконання 2009 р.
Цікаво, що донька-пластунка, коли я якось переслуховував цей запис, заявила: "А цю пісню у нас на Пласті співають!" І категорично додала: "Але у нас співають краще!" (Костю, ну мав же я якось підколоти тебе
0/0
7. Костянтин ПАВЛЯК (гість) 21.06.2009 23:48
Дякую, друже Олеже, за інформацію!
Це насправді фантастично!
А ось іще одна публікація варіанту цієї пісні на сайті
(Я часто бачу у сні украдені гори)
Слова: Костянтин Павляк
Музика: Костянтин Павляк
Обробка слів, переклад: невідомий
Я часто бачу у сні украдені гори,
але їх стережуть від нас прикордонні дозори
я там ніколи не був, хтозна чи буду колись,
але ще півстоліття тому наші батьки там жили.
Пр.: Але там на Лемківщині - наші місця святі,
Але там на Лемківщині ще стоять наші хати.
Як ти, Лемківщино, живеш без нас на самоті -
Чи не зогнили не зоржавіли хрести
на могилах дідів.
Ми по світу розкидані, неначе жиди.
Хто дав право вершить нашу долю? – наші "старші брати".
Бо там, де кінчаються гори, – там правди нема,
У горах свої закони, а навколо тюрма.
Пр.
Я часто ночами не сплю, мов сновида якийсь.
Я знаю - мій шлях туди не буде легким.
Сховані гори туманами - хто ж нам їх поверне,
але знаю - там понад Сяном - ті, що чекають мене
опублікував цю пісню (червня 26, 2007 1:42 pm) lex, тел. +380673710300
=======
Крім того, знайшов також публікацію цієї пісні у "Пластівці" - віснику Харківського осередку "ПЛАСТУ" за листопад 2007 року, редактор - пан Сергій Тищенко ( в інтернеті доступно у форматі PDF, )
0/0
6. Олег Карнаушенко (гість) 16.06.2009 15:19 Влітку 2007 року мене запросили до пластового табору під Донецьком "Лісова фортеця". Там, за ваторю, я і почув цю пісню у виконанні пластунів під акомпанемент тепер вже голови донецького Пласту Борислава Ларіна. Це мене дуже зачепило, завдяки чому і з'явився вірш.
0/0
5. Костянтин ПАВЛЯК (гість) 08.06.2009 03:45 Цей варіант відшукався на сайті "КАНІВ-ІНФО":
"Лемківщина
Як часто я бачу вві сні украдені гори,
Котрі стережуть від мене прикордонні дозори.
Я там ніколи не був, хто-зна чи буду колись,
Хоч ще пів-століття тому мої батьки там жили.
Пр: Але там на Лемківщині наші місця святі,
Там на Лемківщині ще стоять наші хати.
Як ти, Лемківщино, живеш без нас в самоті,
Чи не зігнили, не заржавіли хрести на могилах дідів.
Ми по світу розкидані, неначе жиди.
Хто дав право вершить нашу долю? -- Наші "старші брати".
Сповиті гори туманом - то ж наші верхи,
Я знаю, десь там понад Сяном є ті, що чекають мене.
Пр:
І я ночами не сплю, мов сновида якийсь.
Я знаю -- мій шлях туди не буде легкий,
Бо там, де кінчаються гори -- там щастя нема,
У нас різні закони -- а навколо тюрма.
Пр: "
Не дуже вдалий варіант
0/0
4. Костянтин ПАВЛЯК (гість) 08.06.2009 03:39 Сьогодні знайшов такий вірш Олега Карнаушенка:
"Лісовій фортеці"
Ми великий народ і могутній,
І Європа чекає вже нас.
Але пам'ять чомусь в нас відсутня,
І муляє ярмо раз по раз.
Діти ми робітничого класу:
Шахтарів, крамарів і міняйл. Але в самому центрі Донбасу
Хлопець пісню про лемків співав
"Але там, на Лемківщині, наші місця святі.
Там, на Лемківщіні, ще стоять наші хати..."
І співали, і плакали діти, Відчуваючи погляд дідів,
Закатованих, страчених, вбитих.
І від жалю аж місяць тремтів.
І тремтіли запроданці й зайди, І чимшвидш намаглись втекти...
Коли погляд дідів тебе знайде -
По який тоді бік будеш ти?
вражає....
0/0
3. Роксолана (гість) 03.11.2008 20:09 це пісня, що рве струни душі!
0/0
2. автор (гість) 18.06.2006 20:48 детальніше див. на сайті
0/0
1. Кость ПАВЛЯК, автор цієї пісні (гість) 16.06.2006 15:30
0/0
Адреса цієї сторінки: https://www.pisni.org.ua/songs/830714.html
Увага! При будь-якому використанні матеріалів сайту обов'язкове посилання (для сайтів - відкрите для пошуковиків гіперпосилання) на "Джерело: проект "Українські пісні" https://www.pisni.org.ua"!
