Сни ранньої весни

Сни ранньої весни...
Сни ранньої весни...
Я казав – не навроч без потреби,
Не пали паперових птахів.
Цілий світ обертався для тебе –
Невагомостей повний і див.
Але все це вже не твоя вина –
Те, що були ми, а тепер нема.
Нам здавалося – ми такі одні.
Але згасли ночі ті, відгоріли дні.
Ти куди і навіщо, кохана?
Наздогін тебе – кличуть степи.
Тупотять – ніби, з неба каштани –
Наші зірвані з рейок світи.
Але все це вже не твоя вина –
Те, що були ми, а тепер нема.
Собі сна не знаходжу,
Де ти є, моя мила?
Я літати не можу –
Заберіть мої крила!

Приспів:
Сни ранньої весни.
Ти їх не зі мною
Додивляєшся, ці сни
І у вікні пітьми
Плаче моє серце
З перебитими крильми.

Собі сна не знаходжу,
Чуєш, круки кричали?
Твої очі цілую –
Але це лише сни.
В мені стільки любові,
В мені стільки печалі.
В тобі стільки свободи,
В тобі стільки весни!

Приспів. (2)

Поділитись сторінкою: