Ми на своїй землі

Мальвами заквітчана українська хата,
А в душі у матері розцвіла печаль,
За синочка молиться, за свого солдата,
Серце птахом лине у тривожну даль.
Може, завинили ми перед небесами,
Що чужинське каркає чорне вороння,
Та зійшла зірниця осяйна над нами,
Запаливши світло для нового дня.

Приспів:
Ми на своїй землі – священній і прекрасній,
Ми на своїй землі – і дух наш непогасний,
На батьківській землі, благословенній Богом,
На батьківській землі здобудем перемогу!
Ми – на своїй землі!

Там на сході падають не дощі, а гради,
У диму сховалося сонце золоте,
День і ніч лунає там гуркіт канонади
І земля від болю стогне і гуде.
У степу широкому часто сняться сину
Посмішка коханої, батьківський поріг.
Захищає мужньо він рідну Україну,
З ним свята молитва – мамин оберіг!

Приспів.

Поділитись сторінкою: