Ангелику

Синку мій, прокинься, леле.
Хто ж для тебе постіль стеле,
із хмаринок слізьми миє...
Чом не разом нині ми є?..

Ой, матусю, люба нене,
Не тримай жалю на мене.
Я, мов свічка, став незрячим
І подзвінням тим, хто плаче...

Колихала тя' під серцем,
Хрест на мене впав тепер цей,
По якому кулі били, -
Дай ми', ангелику, сили.

То не мука, то не мука...
Я ж тобі зоставив внука.
Стане він навзаєм сина —
Не печалься, нене сива.

Ой, не стане, ой не буде...
Розриває туга груди.
Білим птахом в чорне небо
Полечу тепер до тебе...

Мамцю, нічка проминає...
Україна в нас одна є.
То ж тепер для вас і люду
Світлим ангелом я буду.

Поділитись сторінкою: