Грушевського в диму

Ох, Олю, ох, Олю, Грушевського в диму,
А вдома залишив матусю я одну,
Молись за мене, мамо, я так тебе люблю...
Та я солдат-повстанець, і я не відступлю!

Холодно страшенно, не відчуваю ніг.
Ох, Олю, я б з тобою під ковдрою приліг,
Так хочеться кохання, так хочеться тепла...
Та я солдат-повстанець, не можна відступать!

Гавкають рушниці, гранати в нас летять,
Ох, Олю, так страшно! Боюсь я помирать.
Мені сімнадцять років і я життя люблю,
Та я солдат-повстанець, і я не відступлю!

Іде на приступ "беркут", гримлять їхні щити.
Ох, Олю, не діждешся мене з Майдану ти!
Ні, це не сон кошмарний, і я на жаль не сплю...
Та я солдат-повстанець, і я не відступлю!

Поділитись сторінкою: