Танго берези

Сяє золотом лагідний вечір,
Десь витає зажура легка,
Ляже вітру пестлива рука
На берізки оголені плечі.

І тремтіння повітря прошиє,
Як одкине голівку вона,
Мов захмелена танцем сповна,
Вигина лебедининую шию.

Ах, поривчасті руки вогнисті,
В'яже скрипка щемливую нить,
Пару пристрасть гойда, аж дзвенить,
Аж виблискує сяйвом намисто.

Він любов'ю іскрить у обличчя,
Аж спалахує чаром жага,
І спокусливо ніжка ляга
На м'язисте стегно чоловіче.

Потім спогаду-марання вранці -
Золотавої сукні стриптиз,
І кохання сяйний парадиз,
Як відлуння жагучого танцю.

Поділитись сторінкою: