Прекрасний звір у серці!

...Ви чуєте? Ви чуєте – він спить!
Я жду вас, товариство, як епоху!
Не дай вам Бог його в мені збудить...
Не кваптеся, беріть мене потроху.

Спочатку губи, руки і чоло,
А потім очі, ноги і легені,
Здається, зайвого у мене не було –
Оце і все, що в мене... будьте певні!

Несіть мене! Пора прийшла якраз!
На досвітку її літак прикрилить...
Скажіть їй, що мене не буде довгий час
І що мене надійно руки вкрили.

Скажіть їй так: вночі знайшли мене,
Лежав на серці всі останні ночі.
Іще одне! Малесеньке одне:
Сховайте для поетів мої очі.

А руки мої дайте літакам...
Легені – вітру... А чоло – блакиті...
Віддайте губи хвилям і волам,
А ноги – квітам, щоб ходили квіти.

Оце і все... Услід мені візьміть
Багряну орхідею у відерці...
Ви чуєте? Ви чуєте – він спить!
Він спить, мій звір! Прекрасний звір у серці!

Поділитись сторінкою: