Батькові долоні

Із тривогами своїми я до нього йду.
Знаю, він мене розрадить, відведе біду.
Не страшні, коли він поруч, грози і дощі,
Бо моя рука в надійній батьковій руці.

Приспів:
Батькових долонь сонячне тепло.
Затишно мені в променях його.
І в душі своїй зберігаю я
Батькову любов – усмішку життя.

На його високих скронях срібна сивина,
А в очах – така бездонна неба глибина.
Доброта і зріла мудрість в батькових словах...
До сих пір мою він маму носить на руках.

Приспів.

З ним співаємо ми разом у святкові дні,
І дарує зорепади щастя він мені.
І нехай серця нам крає часом сум розлук –
Знову голову схиляю до його я рук.

Приспів.

Поділитись сторінкою: