Тисяча років

Вдосвіта встав я,
Виглянув з хати,
Дивно на дворі, й не хочеться спати.
Вітер стихає, – дощ накрапає,
Сонце з-за хмари ген – виглядає!

Вітер на полі пил підіймає.
Де ж тії кволі? Вже болю немає!
Діти  малії з аспидом грають
Шалені змії більше не кусають!

Що за новина? В містах і в селах,
Куди не підеш, – всі люди веселі.
Тож тії ниви так побіліли, -
Правдиві люде одесную сіли!

Ангели тії скували змія, -
Тисячу років земля радіє!
Йдіть на майдани, скиньте кайдани,
Смерть тая люта вже не дістане!

Поділитись сторінкою: