|
Як легко! Я вдихаю повні груди
Повітря у ранковій сивині!
Спокійно й безтурботно йду нікуди,
Не оглядаючись, в якій я стороні.
Як легко! Щастя в грудях надихає,
Теплом ласкавим серце зігріва!
Життя прекрасне! Навкруги усе співає,
Все прокидається від сну і ожива!
Як легко! Без найменшого здригання
Нога ступає боса по росі!
Для мене кожен день, немов останній,
Неперевершений нічим в своїй красі!
Як легко сходить сонце, як красиво!
Милуюсь ним, промінчики ловлю!
Веселка – надзвичайно ніжне диво!
Люблю цей світ! І це життя люблю!
Як легко! З еластичністю своєю
Метелик кольоровий відліта!
Хмаринки пропливають над землею!
Любіть її! Бо ця земля свята!
Так легко може бути завжди всім і всюди!
Життю радійте, усміхайтесь, та, проте,
Не байдужійте, бережіть природу, люди!
Нащадки вам подякують за те!
Як легко! Без найменшого здригання
Нога ступає боса по росі!
Для мене кожен день, немов останній,
Неперевершений нічим в своїй красі!
Як легко! Сходить сонце! Як красиво!
Милуюсь ним, промінчики ловлю!
Веселка – надзвичайно ніжне диво!
Люблю цей світ! І це життя люблю! Поділитись сторінкою:
| |