| |
Йшла дівчина чорноброва,
Від криниченьки,
А на зустріч козаченько
- "Дай водиченьки!"
Зупинилась ясноока, |
Не спіткнулася, |
Два відерця, золотії, |
Похитнулися. | (2)
Два відерця, золотії, | (2)
Похитнулися. | (2)
А уста її вишневі,
Усміхнулися.
Пий, козаче, пий, соколе,
Ще краплиноньку!
Бережи, як рідну неньку,
Україноньку!
Хто не зрадив -
Того люди - не цураються!
Той з доріг,
Завжди додому повертається!
Хай тебе вітає рано |
Вся родинонька, |
Не забудь же, |
Де б не був ти, |
Україноньку! | (2)
Не забудь же!
Де б не був ти,
Україноньку! Поділитись сторінкою: 
| |
