Українська мелодія

Довго тужить сумна бандура
Про діла у старій сивині,
І якусь невідому зажуру
Навіває та пісня мені.

Приспів:
А навкруг порубані
Досинають сни,
І далеко бубони
Кличуть до війни.

Не мелодія - збурена рана,
Не слова, а безжальні голки,
Тільки бачу не сині лимани
І не горді козацькі полки.

Приспів.

А ввижається - там, біля шляху,
На потоптаній кіньми траві
Жирний ворон, мов чорна папаха,
На козацькій сидить голові.

Приспів.

Поділитись сторінкою: