| |
Приспів:
Злетів ти соловейком з України
Високо, ген, за синій небокрай,
Де високі плаї серце крають,
Де повітря чисте тугу навіває,
Де заснули сині гори,
Де повік луна оркестр природи,
Де милує око незрівнянний світ краси
І, де квітки розмарії видно ясний цвіт.
Немає серцю спокою й розради,
Бо не повернем твій пісенний час,
Та не повірить у непоправиму втрату
Проста стривожена людська душа.
Вже знаєм ми твоя чарівна пісня
Із уст твоїх синів і донечки луна,
У них назавжди буде щира посмішка твоя,
Любов до краю рідного й народу,
Що завжди поруч із тобою у житті була...
Тепер у райськім саді розцвіла...
Там, де молодість твоя пройшла,
Де стожари навівали дивні чари,
Там трембіта жалібно співа,
І у серці біль рікою розливає.
Та не було місця там для черствості людської,
Не жила там заздрість чорна й зла,
І ніколи там не згасне пісні твоєї
Дивовижне солов'їне соло,
І будуть квітнуть завжди там лілеї білі
Та троянда ружа буде вічно там жива.
Приспів.
Тебе нема, без тебе плаче Україна,
Не пережити втрати у душі,
Бо у ріднім краї, краї Буковини,
Не стало вірного їй сина у житті.
Ти так любив свій рідний край,
Що залишився в ньому до загину,
І прийняла тебе земля свята,
І не забуде тебе ненька Україна,
Приспів.
Ніколи не забути твою пісню щиру,
Яка від серця нам завжди любов несла,
Що батька й мати вчила нас любити,
І рідний край вкраїнський нам назавжди зберегла.
Про тебе пам'ять вічно буде в душах наших жити,
В червоній руті у лісах цвісти,
Людській душі завжди любов давав ти,
З твоєю піснею нам далі по життю іти.
Приспів.
В трояндах вільних будем тебе споминати,
В карпатських горах, поміж смерічок молодих,
Де сонце сходить і заходить,
Де гомонить ранковою красою ліс.
Де добрий вечір долі ти казав,
Свою кохану там ти цілував,
Де гай шумів зелений, наче море,
Там пісню залишив ти нам на спомин.
Приспів.
Родиною була для тебе Україна,
Святинею була для тебе українська вся земля,
Її від серця ти найбільше так любив,
І цю любов у піснях нам ти завжди дарував.
Ти - гордість українського народу,
Ти - серця України оберіг,
Але не в силах повернути час,
Та твоя тепла й щира пісня,
Буде завжди поміж нас!
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
