Чого, Надю, зажурилась

Чого, Надю, зажурилась,
Не слихать твоїх речей,
Раньше ж було щебетала,       |
Як у саду соловей.            | (2)

Соловейко - канарейко,
Ти, пташечко лісова,
Сядь на гілку, сядь на другу, |
Передай мої слова.            | (2)

Соловейко - канарейко,
Ой, ти сядь на калину,
Скажи, милий чорнобривий,     |
За що ж ти покинув?           | (2)

Було б, Надю, не журитись,
Не вестись погано,
Ти ж казала подружечкам:      |
Не піду за Йвана.             | (2)

Іван бідний, Іван бідний,
Ще й волів не має,
Моє серце дівочеє             |
Таких не приймає.             | (2)

Поділитись сторінкою: