Синявчанка

Отут ми зростали удвох
Над рікою Іквою.
Тут перші забави
І вальс, і прощальні слова.
Розквітли каштани –
І вулиця стала новою.
А ти в моїм серці щоразу
Ясніш оживай.

Приспів:
Моя синявчанко,
Ти зоре моя черешнева,
Радію стрічанням
І знову вертаю сюди.
Шукаємо щастя у Києві,
В Римі, Женеві.
А я до Старої Синяви
Прийшов назавжди.
А я з синявчанкою серцем
Пилинув сюди!

А потім мені рушниками
Дороги прослались.
Та де б я не був –
Лину серцем у рідні краї.
Бо є щось дорожче від золота,
Шани і слави, -
То зоряні очі
І перші мої солов'ї.

Приспів.

Щасливі удвох стоїмо
Над Іквою-рікою.
Вона поєднала
І долі людські, і серця.
Її тихий шепіт
Закохує нас і лікує.
На хвилях несеться
До тебе мелодія ця.

Приспів.

Поділитись сторінкою: