Через відстань років

Ти вдихнула у мене жагучу любов
По-весняному ніжно і світло,
І за іншим пішла, щоб вернутися знов,
Та вже пізно і так безнадійно.
Я горів і шукав тебе, де тільки міг,
В Божих ликах, що схожі на тебе,
Проте час непомітно до осені збіг
І стрічатися, певно, не треба...

Приспів:
Безнадійна любов, через відстань років, |
Що робити із нею - не знаю,             |
Та чому і тепер я чекаю дзвінків        |
І твій погляд всю душу так крає?        | (2)

Я горів і шукав тебе, де тільки міг,
В Божих ликах, що схожі на тебе,
Проте час непомітно до осені збіг
І стрічатися, певно, не треба...
Не моя, не моя в всьому тому вина,
І тебе я судити не стану...
Нас єднає тепер лиш одна сивина
І у серці незгоєна рана...

Приспів. (2)

Поділитись сторінкою: