Прощальна

Як на мене кохана чекала,
Щоб до додому я знов повернувсь,
У віконце сумне виглядала,
Та цього не хотілось комусь.
І прийшли мої друзі сказати,
Що мене вже на світі нема,
Що ворожі убили солдати,           |
Й моє тіло лежить край села...     | (2)

А ти знаєш, мене не вернути,
Не почуєш моїх більше слів,
Я загинув, як хлопці при Крутах,   |
На своїй українській землі...      | (2)

І назавжди пішов я від тебе,
І ця втрата не має ціни,
І я  йшов з синьо жовтим знаменом, |
Щоб щасливо жилось на землі!       | (2)

Як на мене кохана чекала,
Щоб до дому я знов повернувсь,
У віконце сумне виглядала,
Та цього не хотілось комусь...     | (3)

Поділитись сторінкою: