Два оберти назад

Не витримав мій запобіжник,
І сердце відгукнулось: "Так!"
На жаль, цей поклик був поспішний...
Ти здав два оберти назад...

А пам'ятаєш тишу ночі,
Німе зізнання у очах?
Неначе Янгол сам шепоче
Про те, що сховане в устах.

Таємні посмішки надії
В солодких крапельках вина...
На мить я стала, Боже, Вільна!
Від смутку, болю... Бо душа

Вже розправляла крихкі крила,
Ледь-ледь тримала свій політ...
Я відгукнулась і застигла
Над прірвою... Стріляє в бік...

Глумливий демон, та й штовхає
В безодню самоти... Фальстарт...
Зірвалась вниз... внизу лишаюсь...
Ти здав два оберти назад...

Поділитись сторінкою: